відик

ВІ́ДИК, а, ч., розм.

1. Те саме, що відеомагнітофо́н.

– Відик теж “Соні”, не плеєр, саме магнітофон, купив чотири місяці тому (А. Кокотюха);

Грає твоя улюблена музика, а по відику крутиться твій улюблений фільм (І. Роздобудько).

2. Те саме, що відеофі́льм.

Лікар повідомив, що хлопець заспокоївся, зачинився в спальні і дивиться відик (із журн.).

Значення в інших словниках

1. відик — ві́дик іменник чоловічого роду відеомагнітофон розм.  Орфографічний словник української мови
2. відик — А, ч. Відеомагнітофон. Я таке лише по відіку виділа-м (Ю. Андрухович). Хильнула дві ложки «Ново-Паситу» (згідно з інструкцією на етикетці), вставила касету до «відика» і всілася проти комп'ютера в татовій бібліотеці (І. Сова).  Словник сучасного українського сленгу