відкаснутися
ВІДКАСНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док., розм.
1. від кого. Порвати з кимсь зв'язки; відцуратися, відректися.
– Я бачила тебе через віконце і покохала тебе на віки вічні. Я вмираю за тобою і вмру, як ти од мене одкаснешся... (І. Нечуй-Левицький);
А чи відаєш ти, нерозумна дівчино, що від тебе відкаснеться родина, скоро ти підеш наперекір їй? (М. Коцюбинський).
2. Перестати чіплятися, залишити в спокої; відв'язатися, відступитися.
Се вона нас дурить, налякати хоче, аби ми від неї відкаснулись (Ганна Барвінок);
Що в нього не запитаєш, тільки рукою одмахне: одкаснись, мовляв, не до того (В. Еллан-Блакитний).
Словник української мови (СУМ-20)