Словник української мови у 20 томах

відкатний

ВІДКА́ТНИЙ, а, е, гірн.

Признач. для відкатки.

Відкатні штреки [в шахті] низенькі, і коногон [коногін] згинається в три погибелі (Ю. Яновський);

Вугілля за допомогою спеціальних транспортерів подається у відкатні вагонетки (з наук.-техн. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)