відкатний
ВІДКА́ТНИЙ, а, е, гірн.
Признач. для відкатки.
Відкатні штреки [в шахті] низенькі, і коногон [коногін] згинається в три погибелі (Ю. Яновський);
Вугілля за допомогою спеціальних транспортерів подається у відкатні вагонетки (з наук.-техн. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)