відкачувати

ВІДКА́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДКАЧА́ТИ, а́ю, а́єш, док.

1. що. Видаляти за допомогою насоса; викачувати.

Для дійової очистки доводилось то накачувати повітря в трубопроводі, то тим трубопроводом відкачувати його назад (М. Трублаїні);

[Робітник:] З'явились раптом підґрунтові води. Ти відкачай, тоді бури (Л. Дмитерко);

Значні труднощі створила потреба відкачати воду з котлованів, виритих земснарядами під споруди Каховської гідростанції і греблі (з наук.-попул. літ.).

2. кого. Повертати того, хто тонув, до життя, певними рухами видаляючи воду з дихальних шляхів.

Витягли Веклу зовсім мертву.., стали на руках відкачувати (Г. Квітка-Основ'яненко);

Люди, що вже збіглися, довго одкачували дівчаток (В. Кучер);

– Ану, люди, допоможіть... Ми його зараз відкачаємо (А. Шиян);

// розм. Узагалі повертати когось до життя певними рятувальними заходами.

І от приходив доктор, мама була мертва, бліда, як смерть, і її одкачували (М. Хвильовий).

Значення в інших словниках

1. відкачувати — відка́чувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. відкачувати — -ую, -уєш, недок., відкачати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 Видаляти якусь рідину чи газ за допомогою помпи. 2》 Повертати утопленика до життя, певними рухами видаляючи воду з дихальних шляхів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відкачувати — ВІДКА́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДКАЧА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Видаляти якусь рідину за допомогою насоса. Значні труднощі створила потреба відкачати воду з котлованів, виритих земснарядами під споруди Каховської гідростанції і греблі (Наука..  Словник української мови в 11 томах