Словник української мови в 11 томах

відкачувати

ВІДКА́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДКАЧА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех.

1. Видаляти якусь рідину за допомогою насоса.

Значні труднощі створила потреба відкачати воду з котлованів, виритих земснарядами під споруди Каховської гідростанції і греблі (Наука.., 11, 1956, 6).

2. Повертати утопленика до життя, певними рухами видаляючи воду з дихальних шляхів.

Витягли Веклу зовсім мертву.., стали на руках відкачувати (Кв.-Осн., II, 1956,180);

Люди, що вже збіглися, довго одкачували дівчаток (Кучер, Дорога.., 1958, 222);

— Ану, люди, допоможіть… Ми його зараз відкачаємо (Шиян, Баланда, 1957, 155).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. відкачувати — відка́чувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. відкачувати — -ую, -уєш, недок., відкачати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 Видаляти якусь рідину чи газ за допомогою помпи. 2》 Повертати утопленика до життя, певними рухами видаляючи воду з дихальних шляхів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відкачувати — ВІДКА́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДКАЧА́ТИ, а́ю, а́єш, док. 1. що. Видаляти за допомогою насоса; викачувати. Для дійової очистки доводилось то накачувати повітря в трубопроводі, то тим трубопроводом відкачувати його назад (М.  Словник української мови у 20 томах