відкашлянутися
ВІДКАШЛЯНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док.
Однокр. до відка́шлюватися 1.
Відкашлянувсь Антосьо раз і другий голосно та й потяг на тік (А. Свидницький);
– Що правда, то правда – мучили й тоді добре, тільки усе ж, мабуть, на палі не садовили. – Не додумались, – одкашлянувшись, додав .. хтось другий і засміявся (С. Васильченко).
Словник української мови (СУМ-20)