Словник української мови у 20 томах

відкашлянути

ВІДКАШЛЯНУ́ТИ, ну́, не́ш, док.

Однокр. до відка́шлювати 1.

[Гніт:] У грудях сперло... клекіт якийсь... Уранці повну жменю чорної кріви [крові] виплював... тепер вже й не одкашляну... сперлось під грудьми... (М. Кропивницький);

Уста йому, так як і Романові, пересмагли [пересохли], пошерхли, голос пропав .. Нарешті відкашлянув і прохрипів: – Е-е (І. Багряний).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. відкашлянути — відкашляну́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. відкашлянути — -ну, -неш, док. Однокр. до відкашлювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відкашлянути — ВІДКАШЛЯНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. Однокр. до відка́шлювати.  Словник української мови в 11 томах