відкланюватися
ВІДКЛА́НЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ВІДКЛА́НЯТИСЯ, яюся, яєшся, док.
1. Вклонятися у відповідь на чий-небудь уклін, вітання.
Хтось здоровив його. Відкланювався і вдавав найщасливішого в світі... (Б. Лепкий).
2. Прощатися (іноді кланяючись).
Довго, прискіпливо оглядали мене і відкланювалися до суботи (Є. Пашковський);
– Ваша кімната готова. На добраніч! – Сахно відкланялася і тим же коридором рушила до себе (Ю. Смолич);
Докінчивши обмін, гості з'їли по мисці теплого борщу і відкланялись (В. Барка);
Розгублений Пантелеєв відкланявся і побрів додому (Ю. Хорунжий).
Словник української мови (СУМ-20)