відкланюватися
ВІДКЛА́НЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ВІДКЛА́НЯТИСЯ, яюся, яєшся, док.
1. Вклонятися у відповідь на чий-небудь уклін, вітання.
Хтось здоровив його. Відкланювався і вдавав найщасливішого в світі... (Б. Лепкий).
2. Прощатися (іноді кланяючись).
Довго, прискіпливо оглядали мене і відкланювалися до суботи (Є. Пашковський);
– Ваша кімната готова. На добраніч! – Сахно відкланялася і тим же коридором рушила до себе (Ю. Смолич);
Докінчивши обмін, гості з'їли по мисці теплого борщу і відкланялись (В. Барка);
Розгублений Пантелеєв відкланявся і побрів додому (Ю. Хорунжий).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відкланюватися — відкла́нюватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- відкланюватися — -ююся, -юєшся, недок., відкланятися, -яюся, -яєшся, док. 1》 тільки недок. Вклонятися у відповідь на чий-небудь уклін, вітання. 2》 тільки док., рідко. Попрощатися, кланяючись. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відкланюватися — ПРОЩА́ТИСЯ з ким (при розлуці тиснути одне одному руки, говорити слова прощання і т. ін.), РОЗСТАВА́ТИСЯ, РОЗЛУЧА́ТИСЯ, РОЗХО́ДИТИСЯ, ПРОЩА́ТИ кого, діал.; ВІДКЛА́НЮВАТИСЯ розм. (іноді з поклоном). — Док. Словник синонімів української мови
- відкланюватися — ВІДКЛА́НЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ВІДКЛА́НЯТИСЯ, яюся, яєшся, док. 1. тільки недок. Вклонятися у відповідь на чий-небудь уклін, вітання. 2. тільки док., рідко. Попрощатися, кланяючись. — Ваша кімната готова. На добраніч. Словник української мови в 11 томах