відкланюватися

ВІДКЛА́НЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ВІДКЛА́НЯТИСЯ, яюся, яєшся, док.

1. тільки недок. Вклонятися у відповідь на чий-небудь уклін, вітання.

2. тільки док., рідко. Попрощатися, кланяючись.

— Ваша кімната готова. На добраніч. Сахно відкланялася і тим же коридором рушила до себе (Смолич, 1, 1958, 66).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відкланюватися — відкла́нюватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відкланюватися — -ююся, -юєшся, недок., відкланятися, -яюся, -яєшся, док. 1》 тільки недок. Вклонятися у відповідь на чий-небудь уклін, вітання. 2》 тільки док., рідко. Попрощатися, кланяючись. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відкланюватися — ВІДКЛА́НЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ВІДКЛА́НЯТИСЯ, яюся, яєшся, док. 1. Вклонятися у відповідь на чий-небудь уклін, вітання. Хтось здоровив його. Відкланювався і вдавав найщасливішого в світі... (Б. Лепкий). 2. Прощатися (іноді кланяючись). Словник української мови у 20 томах
  4. відкланюватися — ПРОЩА́ТИСЯ з ким (при розлуці тиснути одне одному руки, говорити слова прощання і т. ін.), РОЗСТАВА́ТИСЯ, РОЗЛУЧА́ТИСЯ, РОЗХО́ДИТИСЯ, ПРОЩА́ТИ кого, діал.; ВІДКЛА́НЮВАТИСЯ розм. (іноді з поклоном). — Док. Словник синонімів української мови