відклонятися
ВІДКЛОНЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ВІДКЛОНИ́ТИСЯ, оню́ся, о́нишся, док.
Вклонятися кому-небудь у відповідь на уклін, вітання і т. ін.
Ще раз прошу, вибачте, що сама Вам відписую. Відклоняюся низенько Вашому чоловікові (Леся Українка);
Не відклонившись їм, пішла [Палажка] скорою ходою додому (Ганна Барвінок);
Старий пан Темницький запрезентував їй свого сина, той їй уклонився, Целя відклонилася (І. Франко);
Козаки все ще стояли без шапок і повинні були – за звичаєм – відклонитися своїм отаманам (З. Тулуб).
Словник української мови (СУМ-20)