відколупуватися
ВІДКОЛУ́ПУВАТИСЯ, ується, недок., ВІДКОЛУПА́ТИСЯ, а́ється, ВІДКОЛУПНУ́ТИСЯ, не́ться, док.
Відпадати при колупанні.
Кора на стовбурі була шершава, з неї легко відколупувались невеличкі кусочки (О. Донченко);
Лак, яким була вкрита поверхня дощечок, місцями відколупався (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)