відкопаний

ВІДКО́ПАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до відкопа́ти.

[Лука:] Одкопану зброю однесли чи ще? (М. Куліш);

Твань засмоктала маленьке джерельце, відкопане його [Бачури] руками (М. Чабанівський);

Матеріали, у буквальному розумінні відкопані дослідниками, дають підстави вважати Месопотамію одним із визначних центрів культури Старого Світу (з наук. літ.);

Кожен відкопаний горщик промовляє до нас від імені безіменного гончаря, що жив тисячі років тому (з газ.);

// відко́пано, безос. пред.

Лише в Центральній Україні протягом 20 століття відкопано від 1500 до 2000 городищ (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. відкопаний — відко́паний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. відкопаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відкопати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відкопаний — Відко́паний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. відкопаний — ВІДКО́ПАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відкопа́ти. Твань засмоктала маленьке джерельце, відкопане його [Бачури] руками (Чаб., Тече вода.., 1961, 15).  Словник української мови в 11 томах