відкопаний

ВІДКО́ПАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відкопа́ти.

Твань засмоктала маленьке джерельце, відкопане його [Бачури] руками (Чаб., Тече вода.., 1961, 15).

Значення в інших словниках

1. відкопаний — відко́паний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. відкопаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відкопати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відкопаний — ВІДКО́ПАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до відкопа́ти. [Лука:] Одкопану зброю однесли чи ще? (М. Куліш); Твань засмоктала маленьке джерельце, відкопане його [Бачури] руками (М.  Словник української мови у 20 томах
4. відкопаний — Відко́паний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)