відкопилений

ВІДКОПИ́ЛЕНИЙ, а, е, розм.

Дієпр. пас. до відкопи́лити.

– Ну, як мені, мамо? – гойднула так дзвоном спідниці, що забілів подолок полотняної сорочки .. – Так собі, нічого, на сову схожа, – посміхнулась мати, а донька відразу ображено пхинькнула відкопиленими устами (М. Стельмах);

Абрекова блямнула вказівним пальцем по Льончиних губах – чого надуваєшся? – але вони й далі зосталися так само відкопилені (Р. Іваничук).

Значення в інших словниках

1. відкопилений — відкопи́лений дієприкметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. відкопилений — -а, -е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до відкопилити. || у знач. прикм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відкопилений — ВІДКОПИ́ЛЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до відкопи́лити; // У знач. прикм. — Ну, як мені, мамо? — гойднула так дзвоном спідниці, що забілів подолок полотняної сорочки..  Словник української мови в 11 томах