1. Словник української мови у 20 томах

відкопилений

ВІДКОПИ́ЛЕНИЙ, а, е, розм.

Дієпр. пас. до відкопи́лити.

– Ну, як мені, мамо? – гойднула так дзвоном спідниці, що забілів подолок полотняної сорочки .. – Так собі, нічого, на сову схожа, – посміхнулась мати, а донька відразу ображено пхинькнула відкопиленими устами (М. Стельмах);

Абрекова блямнула вказівним пальцем по Льончиних губах – чого надуваєшся? – але вони й далі зосталися так само відкопилені (Р. Іваничук).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відкопилений — відкопи́лений дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. відкопилений — -а, -е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до відкопилити. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відкопилений — ВІДКОПИ́ЛЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до відкопи́лити; // У знач. прикм. — Ну, як мені, мамо? — гойднула так дзвоном спідниці, що забілів подолок полотняної сорочки.. Словник української мови в 11 томах