1. Словник української мови в 11 томах

відкопилений

ВІДКОПИ́ЛЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до відкопи́лити;

// У знач. прикм.

— Ну, як мені, мамо? — гойднула так дзвоном спідниці, що забілів подолок полотняної сорочки.. — Таксові, нічого, на сову схожа, — посміхнулась мати, а донька відразу ображено пхинькнула відкопиленими устами (Стельмах, І, 1962, 157).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відкопилений — відкопи́лений дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. відкопилений — -а, -е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до відкопилити. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відкопилений — ВІДКОПИ́ЛЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до відкопи́лити. – Ну, як мені, мамо? – гойднула так дзвоном спідниці, що забілів подолок полотняної сорочки .. Словник української мови у 20 томах