відкорковувати
ВІДКОРКО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДКОРКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що.
Відкривати, витягнувши корок, пробку і т. ін. з отвору чого-небудь.
Два лакеї Адасеві раз у раз відкорковують бутельки та наливають чарки (І. Франко);
Никифор Назарович .. відкорковує пляшки з горілкою, вином та нарзаном (В. Козаченко);
Сніжну скатерку розстелимо в саду ми, Одкоркуєм золоте вино, – І під ніжні шелести і шуми Пригадаєм, що було давно... (М. Рильський);
– Гаразд, – прошепотів я й нечутно відкоркував пляшку (В. Коротич).
Словник української мови (СУМ-20)