відкохувати
ВІДКО́ХУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДКОХА́ТИ, а́ю, а́єш, док., розм.
1. кого, що. Те саме, що вико́хувати.
І як йому тільки вдалося відкохати такі вуса! (із журн.).
2. тільки док. Перестати кохати.
– Я своє вже давно відкохала, – сумно промовила жінка (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)