відкривання
ВІДКРИВА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. відкрива́ти.
Його превосходительство ніколи не дякував за пригощення, а, наситившись, уставав, кивав головою й велично виходив у супроводі фактора, лакей при цьому мчав попереду, щоб не утруднювати достойника відкриванням дверей (Валерій Шевчук);
Сулії слив'янки і вишняку стояли, мов дві вежі, повні і урочисті, і Василь негайно взявся до їх відкривання (У. Самчук);
– Ти не маєш меча або принаймні ножа для відкривання консервів? (Ю. Андрухович).
Словник української мови (СУМ-20)