1. Словник української мови у 20 томах

відкривання

ВІДКРИВА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. відкрива́ти.

Його превосходительство ніколи не дякував за пригощення, а, наситившись, уставав, кивав головою й велично виходив у супроводі фактора, лакей при цьому мчав попереду, щоб не утруднювати достойника відкриванням дверей (Валерій Шевчук);

Сулії слив'янки і вишняку стояли, мов дві вежі, повні і урочисті, і Василь негайно взявся до їх відкривання (У. Самчук);

– Ти не маєш меча або принаймні ножа для відкривання консервів? (Ю. Андрухович).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відкривання — відкрива́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. відкривання — -я, с. Дія за знач. відкривати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відкривання — ВІДКРИВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. відкрива́ти. Рукави і лози винограду після його відкривання я розміщую, по можливості, на рівномірній відстані від землі (Колг. Укр. Словник української мови в 11 томах
  4. відкривання — Відкрива́ння, -ня с. Открываніе. Словник української мови Грінченка