Словник української мови у 20 томах

відкріплений

ВІДКРІ́ПЛЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до відкріпи́ти.

Відкріплений від паркана рекламний плакат валявся на землі (з газ.);

У зв'язку з переїздом я був відкріплений від військкомату (з газ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. відкріплений — відкрі́плений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. відкріплений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відкріпити.  Великий тлумачний словник сучасної мови