відкріплення
ВІДКРІ́ПЛЕННЯ, я, с.
1. Дія за знач відкріпи́ти і відкріпи́тися.
Страхувальний канат з уловлювачем унеможливлює випадкове відкріплення каната самим працівником і забезпечує зручність при виконанні роботи (з мови документів).
2. Документ, який засвідчує зняття з обліку.
Західні спостерігачі вважають серйозним порушенням електоральних свобод відсутність у виборців права брати відкріплення та вільно переїжджати з округу в округ (із журн.);
Коли випускниця педінституту приїхала в районне управління освіти, там сказали, що такі фахівці їм не потрібні, і порадили взяти відкріплення (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)