відкуплений

ВІДКУ́ПЛЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до відкупи́ти.

– Звісно, гуртом веселіше, – посміхнувся до Насті Гаркуша і відійшов до свого, відкупленого в діда вікна (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. відкуплений — відку́плений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. відкуплений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відкупити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відкуплений — ВІДКУ́ПЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відкупи́ти. — Звісно, гуртом веселіше, — посміхнувся до Насті Гаркуша і відійшов до свого, відкупленого в діда вікна (Гончар, Таврія, 1952, 41).  Словник української мови в 11 томах