відкуплений
ВІДКУ́ПЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відкупи́ти.
— Звісно, гуртом веселіше, — посміхнувся до Насті Гаркуша і відійшов до свого, відкупленого в діда вікна (Гончар, Таврія, 1952, 41).
Словник української мови (СУМ-11)ВІДКУ́ПЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відкупи́ти.
— Звісно, гуртом веселіше, — посміхнувся до Насті Гаркуша і відійшов до свого, відкупленого в діда вікна (Гончар, Таврія, 1952, 41).
Словник української мови (СУМ-11)