відкупорювати

ВІДКУ́ПО́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДКУ́ПО́РИТИ, рю, риш, док., що.

Те саме, що відкорко́вувати.

Терень разом із солдатом-денщиком ледве встигали відкупорювати пляшки (А. Шиян);

Відстрілюючись одною рукою, другою він відкупорив бачок з бензином і чиркнув запальничку (Д. Ткач);

Гетьман підвівся. Одкупоривши пляшку, поналивав. – Хай буде сама тільки радість! Радість вина! (Г. Колісник).

Значення в інших словниках

1. відкупорювати — відкупо́рювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. відкупорювати — -юю, -юєш, недок., відкупорити, -рю, -риш, док., перех. Те саме, що відкорковувати; відкривати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відкупорювати — Викорковувати, викоркувати, повикорковувати, витикати, видіткнути, повитикати  Словник чужослів Павло Штепа
4. відкупорювати — ВІДКРИВА́ТИ (витягати, знімати корок, кришку тощо, роблячи вільним отвір пляшки, банки й т. ін.), РОЗКРИВА́ТИ, РОЗПЕЧА́ТУВАТИ, ВІДКОРКО́ВУВАТИ, РОЗКОРКО́ВУВАТИ, ВІДКУ́ПО́РЮВАТИ рідше, РОЗКУ́ПО́РЮВАТИ рідше, РОЗКУ́БРЮВАТИ діал. (пляшку). — Док.  Словник синонімів української мови
5. відкупорювати — ВІДКУПО́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДКУПО́РИТИ, рю, риш, док., перех. Те саме, що відкорко́вувати; відкривати. Терень разом із солдатом-денщиком ледве встигали відкупорювати пляшки (Шиян, Гроза..  Словник української мови в 11 томах