відкупорювати
ВІДКУПО́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДКУПО́РИТИ, рю, риш, док., перех. Те саме, що відкорко́вувати; відкривати.
Терень разом із солдатом-денщиком ледве встигали відкупорювати пляшки (Шиян, Гроза.., 1956, 37);
Відстрілюючись одною рукою, другою він відкупорив бачок з бензином і чиркнув запальничку (Ткач, Моряки, 1948, 86).
Словник української мови (СУМ-11)