відлеглий

ВІДЛЕ́ГЛИЙ, а, е, рідко.

Те саме, що відда́лений 2, 3.

Я пам'ятаю по дощі Розволохатяні кущі, І сріберний одлеглий грім, І за рікою сизий дим (В. Свідзінський);

Він полював на великого звіра, .. й, оскільки такий звір попід Києвим городом не ходив, доводилося йти за ним у відлеглі краї (І. Білик);

Професорові Отаві навіть докоряли за те, що його наукові інтереси скупчені на занадто відлеглих у часі проблемах (П. Загребельний).

Значення в інших словниках

1. відлеглий — відле́глий прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. відлеглий — -а, -е, рідко. Те саме, що віддалений 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відлеглий — ДАЛЕ́КИЙ (який міститься, існує, відбувається тощо на значній відстані від когось, чогось), ДА́ЛЬНІЙ, ВІДДА́ЛЕНИЙ, НЕБЛИЗЬКИ́Й, ДАЛЕЧЕ́ЗНИЙ підсил. розм., ДАЛЕЧЕ́ННИЙ підсил. розм., ВІДЛЕ́ГЛИЙ рідше; ГЛИБО́КИЙ (далекий від центру).  Словник синонімів української мови
4. відлеглий — Відле́глий, -ла, -ле  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. відлеглий — ВІДЛЕ́ГЛИЙ, а, е, рідко. Те саме, що відда́лений 2.  Словник української мови в 11 томах
6. відлеглий — Відлеглий, -а, -е Отстоящій; отдаленный.  Словник української мови Грінченка