Великий тлумачний словник сучасної мови

відлеглий

відле́глий

-а, -е, рідко.

Те саме, що віддалений 2).

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. відлеглий — відле́глий прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
  2. відлеглий — ВІДЛЕ́ГЛИЙ, а, е, рідко. Те саме, що відда́лений 2, 3. Я пам'ятаю по дощі Розволохатяні кущі, І сріберний одлеглий грім, І за рікою сизий дим (В. Свідзінський); Він полював на великого звіра, ..  Словник української мови у 20 томах
  3. відлеглий — ДАЛЕ́КИЙ (який міститься, існує, відбувається тощо на значній відстані від когось, чогось), ДА́ЛЬНІЙ, ВІДДА́ЛЕНИЙ, НЕБЛИЗЬКИ́Й, ДАЛЕЧЕ́ЗНИЙ підсил. розм., ДАЛЕЧЕ́ННИЙ підсил. розм., ВІДЛЕ́ГЛИЙ рідше; ГЛИБО́КИЙ (далекий від центру).  Словник синонімів української мови
  4. відлеглий — Відле́глий, -ла, -ле  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. відлеглий — ВІДЛЕ́ГЛИЙ, а, е, рідко. Те саме, що відда́лений 2.  Словник української мови в 11 томах
  6. відлеглий — Відлеглий, -а, -е Отстоящій; отдаленный.  Словник української мови Грінченка