відмежовуватися
ВІДМЕЖО́ВУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВІДМЕЖУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док.
1. Відокремлюватися, відділятися від кого-, чого-небудь.
Волга відмежовувалась від заток вузькою піщаною косою (Ю. Збанацький);
Гордієнко з розгону вскочив на край плота, що вже одчалював, і Мале військо одмежовувалося од Полтавської битви іще й жовтуватою стяжкою ріки (Є. Доломан);
Ми .. повинні строго окреслити обсяг етнографії як окремої дисципліни, відмежуватись від інших областей [галузей] знання (М. Рильський).
2. тільки недок. Пас. до відмежо́вувати.
Західнослов'янські мови жодною ізоглосою на ґрунті дієвідмінювання від інших слов'янських мов не відмежовуються (з наук. літ.);
Трудове виховання від експлуатації дитячої праці відмежовується за критеріями безпеки для здоров'я та розвитку дитини (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)