відмет

ВІДМЕ́Т, у, ч., діал.

Те саме, що по́ки́дьки.

Смішний сей світ! В нім правом – дикий гнет [гніт], А чесна праця в перегнилі шмати вкриваєсь [вкривається], а коб мала лиш відмет (І. Франко);

День і ніч я голову сушив, як вирватися з того царства глуму, де .. я служив відметам всіх народів (Леся Українка).

Значення в інших словниках

1. відмет — Відме́т: — відходи [1;X]  Словник з творів Івана Франка