відметений

ВІДМЕ́ТЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до відмести́.

У хаті, мабуть, нікого не було, бо сніг від хвіртки до ґанку був не відметений (з газ.);

Усі звинувачення були відметені через їх безпідставність (з газ.).

Значення в інших словниках

1. відметений — відме́тений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. відметений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відмести.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відметений — ВІДМЕ́ТЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відмести́.  Словник української мови в 11 томах