відмитий
ВІДМИ́ТИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до відми́ти.
Тримають [дівчата] у пальцях, не одмитих од фарб, клунки з свяченим (М. Коцюбинський);
Відмитою зеленню сміялась картопля (Є. Гуцало);
// відми́то, безос. пред.
На тіньовому ринку цукру та вугілля за короткий час було відмито кілька мільйонів гривень (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)