1. Словник української мови у 20 томах

відмитий

ВІДМИ́ТИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до відми́ти.

Тримають [дівчата] у пальцях, не одмитих од фарб, клунки з свяченим (М. Коцюбинський);

Відмитою зеленню сміялась картопля (Є. Гуцало);

// відми́то, безос. пред.

На тіньовому ринку цукру та вугілля за короткий час було відмито кілька мільйонів гривень (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відмитий — відми́тий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. відмитий — [в'ідмитией] м. (на) -тому /-т'ім, мн. -т'і Орфоепічний словник української мови
  3. відмитий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відмити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. відмитий — ВІДМИ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відми́ти. Тримають [дівчата] у пальцях, не одмитих од фарб, клунки з свяченим (Коцюб., II, 1955, 363); Дріжджі, ..відцентрифуговані і відмиті від домішок нафти, є дуже цінним білково-вітамінним концентратом (Наука.., 2, 1954, 101. Словник української мови в 11 томах