відмитий

відми́тий

[в'ідмитией]

м. (на) -тому /-т'ім, мн. -т'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відмитий — відми́тий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. відмитий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відмити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відмитий — ВІДМИ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до відми́ти. Тримають [дівчата] у пальцях, не одмитих од фарб, клунки з свяченим (М. Коцюбинський); Відмитою зеленню сміялась картопля (Є. Гуцало); // відми́то, безос. пред. Словник української мови у 20 томах
  4. відмитий — ВІДМИ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відми́ти. Тримають [дівчата] у пальцях, не одмитих од фарб, клунки з свяченим (Коцюб., II, 1955, 363); Дріжджі, ..відцентрифуговані і відмиті від домішок нафти, є дуже цінним білково-вітамінним концентратом (Наука.., 2, 1954, 101. Словник української мови в 11 томах