відмолодіти
ВІДМОЛОДІ́ТИ, і́ю, і́єш, док.
Те саме, що помолоді́ти.
– Наче не ти, а він перед очима, тільки одмолодів та ще покращав... (Марко Вовчок);
Хоч пізно, а відмолоділа Катерина, як восени галузка яблуні (С. Чорнобривець);
Відмолодів якось Стратон, наче свою рідну сім'ю знайшов на вигнанні (Р. Іваничук);
* Образно. Школа з своїм маленьким садком та подвір'ям, що була така сонна та смутна влітку, знов прокинулася, одмолоділа (С. Васильченко).
Словник української мови (СУМ-20)