відмуровувати

ВІДМУРО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДМУРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що.

1. Розбирати кам'яну чи цегляну стіну, що закриває вхід до чого-небудь; розмуровувати.

Льох замурований, треба його відмурувати (Сл. Гр.);

Замуровані вікна й двері згодом можна буде й відмурувати (М. Старицький).

2. Відгороджувати кам'яною чи цегляною стіною.

Власники сучасних приміських дач завчасно відмуровують свої двори від вулиці (з газ.);

Відмурував город від сусіда (Сл. Гр.).

Значення в інших словниках

1. відмуровувати — відмуро́вувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. відмуровувати — -ую, -уєш, недок., відмурувати, -ую, -уєш, док., перех. 1》 Розбирати кам'яну чи цегляну стіну, що закриває вхід до чого-небудь. 2》 Відгороджувати кам'яною чи цегляною стіною.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відмуровувати — ВІДГОРО́ДЖУВАТИ (парканом, тином, стіною тощо відокремлювати когось або щось від кого-, чого-небудь), ВІДДІЛЯ́ТИ, ВІДДІ́ЛЮВАТИ, ВІДМУРО́ВУВАТИ (муром). — Док.: відгороди́ти, відділи́ти, відмурува́ти.  Словник синонімів української мови
4. відмуровувати — ВІДМУРО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДМУРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. 1. Розбирати кам’яну чи цегляну стіну, що закриває вхід до чого-небудь. Льох замурований, треба його відмурувати (Сл. Гр.). 2. Відгороджувати кам’яною чи цегляною стіною. Відмурував город від сусіда (Сл. Гр.).  Словник української мови в 11 томах