відмінитися —
ВІДМІНИ́ТИСЯ див. відміня́тися.
Словник української мови в 11 томах
відмінитися —
Відмінятися, -няюся, -єшся сов. в. відміни́тися, -ню́ся, -нишся, гл. Измѣняться, измѣниться. Пора, мати, дочку віддати, голос відмінився. Чуб.
Словник української мови Грінченка