Словник української мови у 20 томах

відмірювати

ВІДМІ́РЮВАТИ, юю, юєш, ВІДМІРЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ВІДМІ́РЯТИ, яю, яєш, рідко ВІДМІ́РИТИ, рю, риш, док., що.

1. Міряючи, відмічати, відділяти що-небудь.

Тихович, мов полковник той, визначує місце бойовища, відмірюючи ланцюгом стосаженевий [стосаженний] квадрат (М. Коцюбинський);

Чоловік у столярському фартусі дерев'яним сажнем відміряв ділянки (А. Шиян);

// Міряючи, виділяти певну кількість чого-небудь.

Ястшембський одміряв аршином їм обом червоної матерії на спідниці (І. Нечуй-Левицький);

* Образно. Гули степи. Воли жували літо. Печаті ратиць відміряли дні (Л. Костенко).

2. тільки док., перен. Пройти значну відстань.

Не один десяток кілометрів треба відміряти в степу, щоб не відстати од мисливців (О. Донченко);

Уже й півдороги поволі Одмірили вдвох чобітьми (П. Дорошко).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. відмірювати — відмі́рювати дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
  2. відмірювати — -юю, -юєш і відміряти, -яю, -яєш, недок., відміряти, -яю, -яєш і рідко відмірити, -рю, -риш, док., перех. 1》 Міряючи, відмічати, відділяти що-небудь. 2》 тільки док., перен. Пройти значну віддаль.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відмірювати — МІ́РЯТИ (визначати, встановлювати величину, розмір когось, чогось якоюсь мірою, якимсь мірилом), ВИМІ́РЮВАТИ (ВИМІРЯ́ТИ), ЗАМІРЯ́ТИ (ЗАМІ́РЮВАТИ), ЗМІРЯ́ТИ (ЗМІ́РЮВАТИ), ОБМІ́РЮВАТИ (ОБМІРЯ́ТИ), ПРОМІ́РЮВАТИ (ПРОМІРЯ́ТИ) (все або багато)...  Словник синонімів української мови
  4. відмірювати — ВІДМІ́РЮВАТИ, юю, юєш і ВІДМІРЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ВІДМІ́РЯТИ, яю, яєш і рідко ВІДМІ́РИТИ, рю, риш, док., перех. 1. Міряючи, відмічати, відділяти що-небудь.  Словник української мови в 11 томах