відмірювати

ВІДМІ́РЮВАТИ, юю, юєш і ВІДМІРЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ВІДМІ́РЯТИ, яю, яєш і рідко ВІДМІ́РИТИ, рю, риш, док., перех.

1. Міряючи, відмічати, відділяти що-небудь.

Тихович, мов полковник той, визначує місце бойовища, відмірюючи ланцюгом стосаженевий квадрат (Коцюб., І, 1955, 226);

Чоловік у столярському фартусі дерев’яним сажнем відміряв ділянки (Шиян, Гроза.., 1956, 235);

Ястшембський одміряв аршином їм обом червоної матерії на спідниці (Н.-Лев., II, 1956, 45).

◊ Відмі́ряти (відмі́рити) ля́паса — ударити долонею по обличчю.

Нова покоївка.. замість трьох поцілунків одміряла йому одного ляпаса (Стельмах, Хліб.., 1959, 458);

Відмі́рювати (відміря́ти) кро́ки — йти повільно, широко ступаючи.

Приємно йти, відмірювати кроки по тій землі, де світ пізнав колись (Гонч., Вибр., 1959, 250);

Сім раз одмі́р, а раз відрі́ж див. відрі́зувати.

2. тільки док., перен. Пройти значну віддаль.

Уже й півдороги поволі Одмірили вдвох чобітьми (Дор., Серед степу.., 1952, 98);

Не один десяток кілометрів треба відміряти в степу, щоб не відстати од мисливців (Донч., І, 1956, 174).

Значення в інших словниках

1. відмірювати — відмі́рювати дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. відмірювати — -юю, -юєш і відміряти, -яю, -яєш, недок., відміряти, -яю, -яєш і рідко відмірити, -рю, -риш, док., перех. 1》 Міряючи, відмічати, відділяти що-небудь. 2》 тільки док., перен. Пройти значну віддаль.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відмірювати — ВІДМІ́РЮВАТИ, юю, юєш, ВІДМІРЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ВІДМІ́РЯТИ, яю, яєш, рідко ВІДМІ́РИТИ, рю, риш, док., що. 1. Міряючи, відмічати, відділяти що-небудь.  Словник української мови у 20 томах
4. відмірювати — МІ́РЯТИ (визначати, встановлювати величину, розмір когось, чогось якоюсь мірою, якимсь мірилом), ВИМІ́РЮВАТИ (ВИМІРЯ́ТИ), ЗАМІРЯ́ТИ (ЗАМІ́РЮВАТИ), ЗМІРЯ́ТИ (ЗМІ́РЮВАТИ), ОБМІ́РЮВАТИ (ОБМІРЯ́ТИ), ПРОМІ́РЮВАТИ (ПРОМІРЯ́ТИ) (все або багато)...  Словник синонімів української мови