відмітатися
ВІДМІТА́ТИСЯ, а́ється, недок.
Пас. до відміта́ти.
Навесні робота у сквері закипіла – торішнє листя відміталося з доріжок, фарбувалася огорожа (із журн.);
Разом вигадували героїв (імена придумували дівчатка, і всі мої спроби щось і собі тут докинути відміталися категорично), разом обмірковували, як героям поводитись у тій чи іншій історії (Валерій Шевчук).
Словник української мови (СУМ-20)