віднадити —
відна́дити дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
віднадити —
див. віднаджувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
віднадити —
ВІДНА́ДЖУВАТИ (відбивати охоту ходити куди-небудь, до когось, робити що-небудь), ВІДВА́ДЖУВАТИ розм. — Док.: відна́дити, відва́дити. Лайливий інспектор кого завгодно міг віднадити від своєї хати (М. Трублаїні); — Хіба ж не сама я.. одвадила од себе всіх хлопців? (С. Васильченко).
Словник синонімів української мови
віднадити —
ВІДНА́ДИТИ див. відна́джувати.
Словник української мови в 11 томах
віднадити —
Віднаджувати, -джую, -єш сов. в. віднадити, -джу, -диш, гл. Отваживать, отвадить. Як занадяться кури на город, то ніяк не віднадиш. Черк. у.
Словник української мови Грінченка