віднайдений
ВІДНА́ЙДЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до віднайти́.
По Бориславі [Бориславу] пішли чутки про величезну воскову матку, віднайдену Германом у парцелі біля толоки (І. Франко);
Місце йому знайшлося за круглим столом посеред зали, де неквапливо й статечно обідали жінки .. Власник віднайденого гамана одразу загомонів до них (О. Гончар);
Не хотів розгублювати [Сивоок] віднайдених багатств, міцно притискував схрещені руки до грудей (П. Загребельний);
Багатим на нотні записи виявився рукописний збірник, віднайдений 1908 року В. Перетцом (з наук. літ.);
Провідні хорові диригенти України мали можливість ознайомитись із щойно віднайденою чи розшифрованою старовинною національною музикою (з газ.);
// відна́йдено, безос. пред.
Які неоковирні наші машини, будівлі, залізниці, кораблі! .. А чому? Тому, що не знайдена мелодія, не віднайдено закон поєднання елементів! (О. Бердник).
Словник української мови (СУМ-20)