Словник української мови в 11 томах

віднайдений

ВІДНА́ЙДЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до віднайти́.

По Бориславі пішли чутки про величезну воскову матку, віднайдену Германом у парцелі біля толоки (Фр., VIII, 1952, 413);

Багатим на нотні записи виявився рукописний збірник, віднайдений 1908 року В. Перетцом (Нар. тв. та етн., 2, 1961, 59).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. віднайдений — відна́йдений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. віднайдений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до віднайти. || віднайдено, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. віднайдений — ВІДНА́ЙДЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до віднайти́. По Бориславі [Бориславу] пішли чутки про величезну воскову матку, віднайдену Германом у парцелі біля толоки (І.  Словник української мови у 20 томах