відновний

ВІДНО́ВНИЙ, а, е.

Стос. до відновлення.

Бальна система дозволяє адекватніше оцінити неврологічні розлади (рухові, сенсорні, координатні, психологічні тощо) та їх динаміку в процесі відновного лікування хворих (з наук. літ.);

Доведено, що водень, як і метал, має відновні властивості і здатний за підвищеного тиску витискати деякі метали з розчинів їхніх солей (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. відновний — відно́вний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. відновний — -а, -е. Стос. до відновлення. Відновні процеси. Відновні сполуки. Відновна хірургія — розділ хірургії, основною метою якого є виправлення і відновлення форми і функції органів та тканин.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відновний — Відно́вний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. відновний — ВІДНО́ВНИЙ, а, е. Стос. до відновлення. В сучасній хірургії порівняно недавно остаточно виділилась особлива галузь, що дістала назву відновної пластичної хірургії (Наука.., 5, 1958, 18); Відновні процеси; Відновні сполуки.  Словник української мови в 11 томах