відносність

ВІДНО́СНІСТЬ, ності, ж.

Абстр. ім. до відно́сний 1.

Ти навіть своєю смертю не зможеш перемогти й знищити цієї вічної, проклятої відносності (В. Винниченко);

Кожна думка, що має джерелом образи і досвід цього світу, вже не істинна, бо народжена відносністю (О. Бердник);

Взагалі, лише тепер зрозумів я всю відносність часу (В. Дрозд).

Значення в інших словниках

1. відносність — відно́сність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. відносність — -ності, ж. Абстр. ім. до відносний 1). Теорія відносності — фізична теорія простору і часу, одна з фундаментальних фізичних теорій 20 ст.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відносність — ВІДНО́СНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до відно́сний 1. Теорія відносності.. важливий крок у розвитку фізичного знання (Наука.., 8, 1956, 37).  Словник української мови в 11 томах