відніматися

ВІДНІМА́ТИСЯ, ВІДІЙМА́ТИСЯ, а́ється, недок., ВІДНЯ́ТИСЯ, ВІДІЙНЯ́ТИСЯ, ні́меться, док.

1. Втрачати здатність функціонувати (про частини тіла).

Кров стигла їй у жилах, коли згадувала, як віднімалась у неї нога (Валерій Шевчук);

Й відразу ноги віднялись, .. хочу ступити, а ноги не мої (Є. Гуцало);

Прокинувся. Нічого не болить. Все віднялось. І це уже навіки (Л. Костенко).

2. рідко. Відриватися від чого-небудь (про погляд).

Смутнії ж хороші очі молодої Кармелихи не однімалися, не відривалися від сусіди (Марко Вовчок);

Не міг його погляд віднятися від такої краси дівочої (із журн.).

3. тільки недок. Пас. до відніма́ти, відійма́ти 1.

Всі давні права і старшинства та інші привілеї козацькі .. на вічні часи віднімаються (Р. Іваничук);

Буває, що останній маєток віднімається в бідного й віддається багатому (з мемуарної літ.).

4. тільки відніма́тися. Пас. до відніма́ти 4.

При розрахунках величини дивідендів за простими акціями від чистого прибутку віднімається величина дивідендів за привілейованими акціями (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. відніматися — відніма́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. відніматися — -ається, недок., віднятися, -німеться, док. 1》 Відриватися від чогось (про погляд). 2》 тільки недок. Пас. до віднімати 1), 4).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відніматися — ВІДНІМА́ТИСЯ, а́ється, недок., ВІДНЯ́ТИСЯ, ні́меться, док. 1. Відриватися від чогось (про погляд). Смутнії ж хороші очі молодої Кармелихи не однімалися, не відривалися від сусіди (Вовчок, І, 1955, 357). 2. тільки недок. Пас. до відніма́ти 1...  Словник української мови в 11 томах