відніматися
ВІДНІМА́ТИСЯ, а́ється, недок., ВІДНЯ́ТИСЯ, ні́меться, док.
1. Відриватися від чогось (про погляд).
Смутнії ж хороші очі молодої Кармелихи не однімалися, не відривалися від сусіди (Вовчок, І, 1955, 357).
2. тільки недок. Пас. до відніма́ти 1, 4.
— Від ледарів і лежебоків усе одніметься колись, — це я давно казав (Тич., III, 1957, 14);
Дія, яка полягає в тому, що від одного числа віднімається стільки одиниць, скільки їх міститься в другому даному числі, називається відніманням (Арифм., 1956, 18).
Словник української мови (СУМ-11)