відображувач

ВІДОБРА́ЖУВАЧ, а, ч.

Той, хто щось відображує.

Дитина не є лише пасивним відображувачем спрямованого на неї впливу, тому можна вести мову про взаємні впливи батьків (дорослих) і дітей (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. відображувач — відобра́жувач іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. відображувач — -а, ч. Той, хто щось зображує, відображує.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відображувач — ВІДОБРА́ЖУВАЧ, а, ч. Той, хто щось зображує, відображує.  Словник української мови в 11 томах