відображувач

відобра́жувач

-а, ч.

Той, хто щось зображує, відображує.

Значення в інших словниках

1. відображувач — відобра́жувач іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. відображувач — ВІДОБРА́ЖУВАЧ, а, ч. Той, хто щось відображує. Дитина не є лише пасивним відображувачем спрямованого на неї впливу, тому можна вести мову про взаємні впливи батьків (дорослих) і дітей (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. відображувач — ВІДОБРА́ЖУВАЧ, а, ч. Той, хто щось зображує, відображує.  Словник української мови в 11 томах